НАСИЛЛЯ - ПРОБЛЕМА, ПРО ЯКУ НЕ ВАРТО МОВЧАТИ |
Попередження насильства в сім'ї
НОРМАТИВНО — ПРАВОВА БАЗА ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ
НАСИЛЬСТВУ НЕМАЄ ВИПРАВДАННЯ
07 січня 2018 року вступив в силу Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", яким передбачено ряд спеціальних заходів щодо протидії домашнього насильства, терміновий заборонний припис стосовно кривдника. |
Насильство у сім’ї. Потрібна допомога?
25 листопада у всьому світі визначають Міжнародний день боротьби з гендерним насильством. На жаль, проблема домашнього та ґендерного насильства залишається актуальною для українського суспільства, де досі відкрито говорити на цю болючу тему та визнавати її існування непросто. Сором, відчай, почуття провини — саме такі емоції та почуття супроводжують жінку, яка стала жертвою насильства з боку своїх близьких (партнера, чоловіка, батька, вітчима тощо). Замість того, щоб про це розказати рідним, викликати поліцію, піти від партнера-агресора, жінка обирає шлях мовчати, бо говорити про це соромно, бо треба терпіти, бо ж не годиться виносити сміття з хати, тим паче викликати правоохоронців… Випадки, коли жінка підіймає руку на свого чоловіка, також існують, хоча вони і не такі поширені. У такому разі допомоги потребує чоловік. Динаміка сімей, у яких проявляється насильство, досить складна, тому розібратися без допомоги, зокрема сімейних психологів, соціальних працівників, юристів практично неможливо. Перший крок, який варто зробити, — перестати звинувачувати себе, думати, що це сімейні сварки. У такий ситуації варто не вагаючись звернутися по допомогу! Що передбачено в законодавстві України щодо соціальної роботи з особами, які вчиняють насильство в сім’ї? 25 вересня 2008 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства стосовно протидії насильству в сім'ї». Законом розширено перелік осіб, які підпадають під поняття «членів сім’ї», зокрема, члени сім’ї, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім’єю, їхні діти, а також особи, які перебувають під опікою чи піклуванням, та родичі прямої чи непрямої лінії споріднення за умови спільного проживання. Позитивним є виключення із Закону статті 11-ї про віктимну поведінку, оскільки відповідальність за неї порушує права людини, яка постраждала від насильства в сім’ї, і є дискримінаційною стосовно жінок. Адже переважна кількість постраждалих від насильства – це жінки. Збільшення терміну обмеження, на який виноситься захисний припис з 30 до 90 діб. З прийняттям даного закону вводиться новий вид роботи – робота з особами, які вчинили насильство в сім’ї, а саме: проходження ними корекційної програми. Дане нововведення передбачає, що проходження такої програми буде запобігати негативним наслідкам насильства в сім’ї та унеможливить або скоротить повторність таких випадків. За непроходження такої програми в повному обсязі передбачена адміністративна відповідальність за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. "Стаття 173-2. Вчинення насильства в сім'ї, невиконання захисного припису або непроходження корекційної програми. Вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї, - тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, а в разі якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім, - адміністративний арешт на строк до п'яти діб. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, а в разі якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім, - адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб". Номери гарячої лінії: 0 800 500 335 (зі стаціонарного телефона), 386 (для абонентов МТС, life:) та Київстар (понеділок — cубота: 9:00–20:00 та неділя : 10:00–18:00) Всі дзвінки на ці номери у межах України безкоштовні. Також, у разі необхідності будь-якої допомоги, Ви можете звертатися до управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської областв, яке знаходиться за адресою: м.Лозова, м-н 4, буд. 73, каб. № 11 (тел (05745- 5-16-50).
|
Законодавство стосовно попереджання насильства в сім’ї
Насильство в сім’ї може бути: · фізичне; · сексуальне; · психологічне; · економічне. Фізичне насильство в сім’ї – умисне нанесення одним членом сім’ї іншому члену сім’ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди його честі і гідності. За характером заподіяної фізичної шкоди злочинне насильство поділяється на три види: вбивство; насилля, що є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого; насилля, що є не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого. Під насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого слід розуміти заподіяння легкого тілесного ушкодження, що не призвело до короткочасного розладу здоров’я або короткочасної втрати працездатності, а також вчинення інших насильницьких дій (нанесення ударів, побоїв, обмеження чи незаконне позбавлення волі) за умови, що вони не були небезпечними для життя чи здоров’я в момент заподіяння. Сексуальне насильство в сім’ї – протиправне посягання одного члена сім’ї на статеву недоторканість іншого члена сім’ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до неповнолітнього члена сім’ї. Психологічне насильство в сім’ї – насильство, пов’язане з дією одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю. Іноді, наприклад, при вчиненні згвалтування, розбійного нападу, психічне насилля може виявитися у застосуванні фізичного насилля щодо близьких потерпілому осіб-родичів, інших осіб, доля яких для потерпілого має істотне значення. Економічне насильство в сім’ї – умисне позбавлення одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я. Для того щоб попередити насильство в сім’ї необхідно вжити соціальні і спеціальні заходи, спрямовані на: · усунення причин і умов, які сприяють вчиненню насильства в сім’ї; · припинення насильства в сім’ї, яке готується або вже почалося; · притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні насильства в сім’ї; · медико-соціальна реабілітація жертв насильства в сім’ї. Держава здійснює захист дитини від: · усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження з нею, експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють; · втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин; · залучення до екстремістських релігійних психокультових угруповань та течій, використання її для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо.  Забороняється пропагування у засобах масової інформації культу
насильства і жорстокості, розповсюдження порнографії та інформації, що зневажає
людську гідність і завдає шкоди моральному благополуччю дитини.Забороняється також участь дітей у воєнних діях і збройних конфліктах, створення дитячих воєнізованих організацій та формувань, пропаганда серед дітей війни і насильства. Право дитини на особисту свободу охороняється законом. Порядок притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності та відбування ними покарання встановлюється законом. Не допускається застосування до дитини насильства, погроз, інших незаконних дій з метою примушення її дати показання як свідка або визнання своєї вини. Примусові заходи виховного характеру за вчинення дитиною злочину або в інших передбачених законом випадках застосовуються до неї лише судом. Законодавство про попередження насильства в сім’ї складається з: · Кодексу України про адміністративні правопорушення; · Закону України “Про попередження насильства в сім’ї”; · Закону України “Про охорону дитинства”; · Закону України “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю”; · інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини щодо попередження насильства в сім’ї. Органи та установи, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї. · спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань попередження насильства в сім’ї; · відповідні підрозділи органів внутрішніх справ; · органи опіки і піклування; · спеціалізовані установи для осіб, які вчинили насильство в сім’ї, та жертв такого насильства; · кризові центри для членів сімей, в яких вчинено насильство в сім’ї або існує реальна загроза його вчинення (далі – кризові центри); · центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім’ї.  Розголошення чи публікація будь-якої інформації про дитину, що може
заподіяти їй шкоду, без згоди законного представника дитини забороняється.Процедура розгляду скарг дітей на порушення їх прав і свобод, жорстоке поводження, насильство і знущання над ними в сім’ї та поза її межами встановлюється законодавством. Підставами для вжиття заходів з попередження насильства в сім’ї є: · заява про допомогу жертви насильства в сім’ї або члена сім’ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім’ї; · висловлене жертвою насильства в сім’ї або членом сім’ї, стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства в сім’ї, бажання на вжиття заходів з попередження насильства в сім’ї у разі, якщо повідомлення або заява надійшли не від нього особисто; · отримання повідомлення про застосування насильства в сім’ї або реальної загрози його вчинення стосовно неповнолітнього чи недієздатного члена сім’ї. Порядок розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї або реальну загрозу його вчинення затверджений Кабінетом Міністрів України від 26.04.2003 року. Прийняття, облік і розгляд заяв здійснюється за місцем проживання постраждалого від насильства в сім’ї або члена сім’ї стосовно якого існує реальна загроза вчинення насильства. Члени сім’ї, які вчинили насильство в сім’ї, несуть: ·
кримінальну;
· адміністративну; · цивільно-правову відповідальність. Посадові особи та працівники, які здійснюють заходи з попередження насильства в сім’ї, не можуть розголошувати відомості про особисте та сімейне життя, що стали їм відомі у зв’язку з виконанням їх службових обов’язків.  |
Я кажу СТОП насильству у своєму житті! А ТИ?
0-800-500-255 або 772 з мобільного – Національна дитяча «гаряча » лінія Пам’ятка «Про попередження насильства в сім’ї» Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» від 15.11.2001р. Основні поняття асильство в сім’ї – будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров’ю. Жертва насильства в сім’ї – член сім’ї, який постраждав від фізичного, сексуального, психологічного чи економічного насильства з боку іншого члена сім’ї. Попередження насильства в сім’ї – система соціальних і спеціальних заходів, спрямованих на усунення причин і умов, які сприяють вчиненню насильства в сім’ї, припинення насильства в сім’ї, яке готується або вже почалося, притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненніи насильства в сім’ї, а також медико-соціальна робота реабілітація жертв насильства в сім’ї. Реальна загроза вчинення насильства – погроза вчинення одним членом сім’ї стосовно іншого члена сім’ї умисних дій фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування якщо є реальні підстави очікувати їх виконання. Види насильства Фізичне насильство в сім’ї - умисне нанесення одним членом сім’ї іншому члену сім’ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди його честі і гідності. Сексуальне насильство в сім’ї - противправне посягання одного члена сім’ї на статеву недоторканість іншого члена сім’ї, а також дії сексуального характеру по відношенню до дитини, яка є членом цієї сім’ї. Психологічне насильство в сім’ї – насильство, пов’язане з дією одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю. Економічне насильство в сім’ї – умисне позбавлення одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законодавством право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я. Хто здійснює попередження насильства ? 1. Міністерство соціальної політики. 2. Національна поліція. 3. Органи опіки і піклування. 4. Спеціалізовані установи для осіб, які вчинили насильство в сім’ї, та жертв такого насильства. 5. Кризові центри членів сімей, в яких вчинено насильство або існує реальна загроза його вчинення. 6. Центри медико-соціальної реабілітації жертв вчинення насильства в сім’ї. |
Актуальність проблеми насильства у сім’ї в Україні
Насильство в сім’ї є однією з найбільш розповсюджених форм порушення прав людини. Ця проблема сьогодні не втрачає свою актуальність і в українському суспільстві. Насильство в сім'ї, як визначено у Законі України "Про попередження насильства в сім'ї", - це такі дії одного члена сім'ї стосовно іншого, які порушують конституційні права та свободи людини, наносять їй моральну шкоду, шкоду її фізичному чи психічному здоров'ю. На кого спрямоване насильство в сім'ї? Як правило, суб'єктами та жертвами насильства в сім'ї є:
За статистикою 95% потерпілих від домашнього насильства становлять жінки. Зокрема, за 12 місяців 2015 року до управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради надійшло 92 звернення про вчинення насильства в сім'ї. З них від жінок надійшло 86 звернень, від чоловіків - 5, від неповнолітніх дітей -1. Всі випадки вчинення насильства в сім'ї були вивчені спільно з спеціалістами управління праці, ЦСССДМ, інспекторами поліції Лозівського ВПГУНП складені відповідні акти. З порушниками проведена відповідна бесіда щодо недопущення насилля в сім'ї і його наслідки та притягнуті до відповідальності шляхом накладення адміністративного штрафу. Багатьом людям здається, що насильство більш за все має місце у сім'ях алкоголіків чи наркоманів, у сім'ях неосвічених чи бідних людей. А ось світовий, та, власне, й національний досвід дає підстави говорити про те, що домашнє насильство має місце в сім'ї незалежно від соціального статусу, релігійних переконань, сексуальної орієнтації чи етнічного походження. Жертвами насильства у сім'ї можуть бути як чоловіки, так і жінки. Але більшість жорстоких та таких, що повторюються, нападів все ж таки здійснюється чоловіками щодо жінок - їх партнерів. Порівняно з чоловіками, жінки протягом свого життя частіше є жертвами насильства частіше одержують тілесні ушкодження і потребують медичної допомоги, їм частіше погрожують, і вони частіше відчувають страх та занепокоєння у зв'язку з цим. У практичному контексті наслідки насильства в сім'ї через конфлікти відносно житла, фінансового стану та виховання дітей для жінок набагато серйозніші, ніж для чоловіків. Погодьтеся, що ми звикли насильством вважати, насамперед, фізичне насильство – тобто нанесення побоїв, тілесних ушкоджень, спроби удушення, ляпаси по обличчю, штовхання, брутальне поводження, використання зброї. А вже випадки брудних лайок, примусу до сексу, позбавлення їжі, місця проживання, відмова у допомозі хворому чи вагітній жінці не виступає у нашій свідомості як насильство, взагалі, нам незвично кваліфікувати такі випадки як неприпустимі, протизаконні дії. Шкода від домашнього насильства величезна. Всі ми знаємо про страшні наслідки фізичного насильства - смерть, каліцтво, синці... А хто рахував руйнівні для формування особистості психологічні наслідки домашнього насильства: життя жертв домашнього насильства у постійному страху; брак позитивних почуттів; не реалізовану потребу у самовираженні як жінки, так і дітей; катастрофічно занижену самооцінку жертв насильства, впевненість у тому, що вони ні на що не здатні; обман, пристосовництво як основну модель поведінки членів родини. Реальні масштаби проявів насильства в сім’ї сьогодні важко визначити. Кількість кримінальних справ за фактами насильства не відображає його реального рівня та масштабів поширення, оскільки жінки часто соромляться вчиненої щодо них наруги, і не сповіщають про це правоохоронні органи, а також не звертаються по допомогу до судової системи. Крім того, багато жінок, не вважають по відношенню до себе насильством, коли їх б’ють чоловіки і часто, відчуваючи на собі тиск багатьох обставин не в спромозі об’єктивно реагувати по відношенню до кривдника та до проблеми насильства. Багато дітей також не можуть сказати про насильство публічно, тому що вони не розуміють, що відбувається по відношенню до них. Ефективними шляхами подолання насильства в сім’ї є досягнення рівності жінок і чоловіків та подолання гендерних стереотипів. Проте, жінки повинні бути проінформовані про їхні права та знати можливості, що надаються жертвам насильства в сім’ї. Це – проблема відсутності освіти. Дітей необхідно виховувати в дусі усвідомлення їх власної гідності, особливо дівчат. Другий важливий фактор – гласність. Необхідна повнота інформації, щоб люди знали про цю проблему . З метою припинення поширення цього негативного явища такого як насилля в сім'ї та захисту людей, які потерпають від насильства, нормами адміністративного та кримінального законодавства передбачені основні засади відповідальності за вчинення даних протиправних дій. Проте, це далеко не єдиний елемент у системі заходів, необхідних для ліквідації насильства у сім’ї. Необхідною є ефективна взаємодія всіх органів та установ, які уповноважені здійснювати попередження цього соціально - негативного явища, також широкий доступ до інформації із проблеми профілактики насильства у сім’ї, плідного співробітництва громадських організацій, органів влади та місцевого самоврядування, а також активної протидії кожного з нас цьому принизливому для людської гідності явищу. Начальник відділу координації соціальної роботи Карпенко Т.В. |
1-8 of 8