ЗВЕРНЕННЯ
Організаційного комітету з підготовки та
проведення у 2017 році заходів з нагоди Дня охорони праці в Україні
до органів державної влади, органів місцевого
самоврядування, роботодавців,
профспілок, засобів масової інформації, керівників і
працівників підприємств,
установ та організацій
ШАНОВНІ КОЛЕГИ!
Відповідно до Указу Президента від 18.08.2006 №
685/2006, Всесвітній день охорони праці, 28 квітня, визначено Днем охорони
праці в Україні.
За рекомендацією Міжнародної організації праці
девіз цьогорічного Всесвітнього дня охорони праці - «Удосконалення збору
та використання даних про безпеку та гігієну праці».
Найперспективнішою моделлю економічного зростання
України є прискорення її інтеграції у світові торговельно-економічні та
фінансові структури. Знайти своє достойне місце в рейтингу розвинених країн
наша країна зможе лише завдяки функціонуванню системи збору реальних,
вірогідних, загальновизнаних безпекових показників трудової діяльності
громадян.
Травматизм на виробництві є важливою, але
недостатньо усвідомленою проблемою нашого суспільства, для розв’язання якої
потрібні систематичні та всебічні зусилля. За офіційними даними, у середньому
щороку на виробництві гинуть 400 осіб і 5 тис. травмуються, зокрема більш ніж
1 тис. жінок. Приблизно 500 працівників стають інвалідами.
Показово, що співвідношення показників
загального травматизму і травматизму зі смертельними наслідками в Україні не
відповідає закономірностям, що є у світі. Частота випадків смертельного
травматизму в Україні вища і становить майже 7 % від загальної кількості
травмованих, водночас як у країнах Заходу вона дорівнює 0,08-0,12 %. Це можна
пояснити нереєструванням значної кількості виробничих травм. Істотні труднощі
та перешкоди виникають під час порівняння таких статистичних даних у країнах
світу. Це зумовлено відмінностями між законодавствами різних країн, їхніми
правилами та системами класифікації, особливостями збору даних і підготовки статистичної
документації.
Крім того, у статистиці виробничого травматизму
не враховано осіб, які працювали за цивільно-правовими угодами, оскільки ці показники потрапляють у категорію
випадків, не пов’язаних з виробництвом.
Необхідність об’єктивної оцінки умов праці за
факторами небезпеки зумовлена в Україні законодавчою нормою, яка зобов’язує
роботодавця інформувати працівників про умови праці на робочому місці, в яких
вони здійснюватимуть чи здійснюють трудову діяльність, про всі небезпечні та
шкідливі виробничі фактори, що реально чи потенційно можуть впливати на них і
спричиняти відповідні негативні наслідки, загрожувати їхньому життю та здоров’ю.
Систематичний і достовірний збір даних про стан
охорони праці і травматизм на виробництві є об’єктивним підґрунтям для здійснення
аналізу всіх аспектів травматизму й розроблення фахівцями заходів з профілактики
на рівні підприємств, регіонів і держави. Оптимізація та підвищення точності
збору даних з використанням новітніх інформаційних систем дасть змогу чіткіше
визначати пріоритети в державній політиці у сфері охорони праці, раціонально
використовувати людські та матеріальні ресурси й підвищувати рівень безпеки на
виробництві.
Водночас для України важливим завданням є
налагодження системи широкого доступу до даних про стан охорони
праці, виробничий травматизм і професійні захворювання на рівні регіонів,
фондів соціального страхування та держави. Відкритість і доступність такої
інформації значно підвищить ефективність використання даних та культуру
профілактики й сприятиме створенню безпечних робочих місць. На цьому наголошено
в Глобальній
стратегії з безпеки та гігієни МОП / ILO-OSH 2003 Global Strategy on Occupational Safety and Health,
яку Міжнародна
організація праці ухвалила 2003 року.
Фактично в усіх країнах світу й міжнародних
організаціях дослідження (аналіз) та оцінку ризиків для життя і здоров’я
працівників розглядають як основний механізм профілактики виробничого
травматизму та професійної захворюваності. Ефективне впровадження цього
механізму у вітчизняну практику управління охороною праці можливе лише за наявності
статистичних даних, що відображають реальний стан виробничого травматизму в
Україні. Особливо це стосується використання кількісних методів оцінювання
виробничого та професійного ризиків.
На міжнародному рівні уніфікація національних
систем реєстрації й повідомлення даних про безпеку та гігієну праці дасть
змогу зосередити спільні зусилля на виконанні завдань, визначених у стратегії
ООН Цілі сталого
розвитку 2016-2030. Зокрема,
завдання «Захищати трудові права і сприяти забезпеченню надійних і безпечних
умов праці для всіх трудящих, включаючи трудящих-мігрантів, особливо
жінок-мігрантів, та осіб, які не мають стабільної зайнятості» окреслено в Цілі
8 «Сприяння поступальному, всеохоплюючому та сталому економічному зростанню,
повній і продуктивній зайнятості та гідній праці для всіх».